Хто з нас ніколи не хотів звільнитись так, щоб більше ніколи не бачити оцих – тупих табличок. Брехливих листів. Неефективних стратегій деяких колег. Їхніх примх. Холодильника, з якого пропадає ваша їжа? Ні? Не хотіли? Якщо це правда, то ви, напевно, відверто безконфліктна людина, яка чудом потрапила на цей сайт. Так, чудеса бувають, я в них вірю :)

Follow the Path

Часом звільнення за власним бажанням буває єдиним способом захистити власні границі, як говорять психологи. Або вчасно приступити до навчання, чи переїхати в інше місто, чи впритул зайнятися власним здоров’ям.

Не хочу ще два тижні тут сидіти!

І хоч такої підстави звільнення, як «захист особистих границь», Кодекс Законів про працю України (далі – «КЗпП України») не передбачає, та містить підстави, які дозволять не відпрацьовувати два тижні у випадку, коли необхідно звільнитися. Це,

зокрема, підстави, які унеможливлюють продовження роботи через:

переїзд на нове місце проживання – підтверджується штампиком у паспорті і, бажано, квитками до нового місця проживання, яке територіально віддалене від роботи. Існує практика, відповідно до якої зміна однієї квартири на іншу в межах одного і того самого міста не рахується. А якщо переїзд в іншу країну – пишіть в коментарях, щось придумаємо;

переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість – якщо чесно, ця підстава майже не працює, пережиток з радянських часів. Так, переведення має бути підтверджено документами з підприємства-«реципієнта», і оформлюється відповідно до статті 32 КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України «Про гарантії і компенсації при переїзді на роботу в іншу місцевість» від 2 березня 1998 р. N 255;

вступ до навчального закладу – вітаю! Надайте лист від навчального закладу, що вас прийнято.

Важливо! Зверніть увагу, що існує практика вважати поважною причиною для звільнення за цією підставою вступ на денне відділення навчального закладу. Я не згодна. Бувають такі вечірні, заочні й екстернатні навчальні програми, які унеможливлюють продовження роботу нанівець. Особливо на роботах з ненормованим робочим днем.

неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком – ну, тут зрозуміло, треба мати медичний висновок;

вагітність – потрібна довідка про вагітність, і навіть якщо вона розпочалася вчора, це є поважною причиною для звільнення за цією статтею;

догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною-інвалідом – а тут існує практика, що підтверджувати таку необхідність нічим не потрібно, і роботодавець не має права нічого вимагати на підтвердження.

Цікаво! В законі не пише, за чиєю дитиною потрібен догляд. Еге ж?

догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку або інвалідом I групи – тут так само потрібен медичний висновок, або довідка Медико-санітарної експертної комісії про встановлення І групи інвалідності (така група встановлюється людям з найважчим станом, який автоматично потребує постійного догляду);

Важливо! Члени сім’ї – це особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Крім того, це можуть бути особи, пов’язані шлюбними відносинами, кровним спорідненням, усиновленням чи іншими підставами, не забороненими законом і такими, що не суперечать моральним засадам суспільства (стаття 3 Сімейного кодексу України).

вихід на пенсію – зверніть увагу, що надаючи роботодавцю довідку про право на пенсію за тією чи іншою підставою, і звільняючись відповідно, не обов’язково таки виходити на пенсію (а ви-то думали, чому є приказка про «закон, що дишло»?);

прийняття на роботу за конкурсом – як правило, конкурс провадиться в органах державної влади, а вони добре знають, як давати такі довідки, які би влаштували попередніх роботодавців на підтвердження цієї причини. Бо, напевно, українські органи державної влади – напевно, чи не єдині установи (крім деяких західних компаній), які в Україні працюють з повним дотриманням норм трудового законодавства;

з інших поважних причин – ця підстава залишає перелік причин неможливості продовжувати роботу відкритим, у той же час покладаючи обов’язок прийняття рішення про поважність чи неповажність причини на вашого роботодавця. Хочете? На мій погляд, це не завжди працює.

А коли ж звільнятися?

Звичайно, за наявності перелічених причин можна просити звільнити вас навіть наступного дня. Та хочу звернути вашу увагу на формулювання у законі про те, що за наявності перелічених підстав «роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник». Тобто, якщо читати статтю 38 КЗпП України формально, виходить, що можна просити про звільнення не лише за 14 днів, а й за місяць, і навіть за рік до дати, вказаній у вашій заяві!

Хоча, зазначаючи довший строк, ви не застраховані від звільнення з іншої причини, ніж ваша ініціатива. Це мінус.

Ще один цікавий, на мій погляд, факт полягає у тому, що на вихідні я їду до Кам’янець-Подільського!!! гіп-гіп УРА!!! звільнитися за власним бажанням можна з відпустки чи навіть з лікарняного. Справа в тому, що заборона звільнення з відпустки чи з лікарняного встановлена для випадків звільнення за ініціативою роботодавця (ч. 3 ст. 40 КЗпП України), а не для звільнення за ініціативою працівника.

А тому припинити трудовий договір за власним бажанням можна і з відпустки. Не підшукуючи собі заміни (до речі, така вимога є незаконною!) та не передаючи нікому справ (такий обов’язок працівника при звільненні також не передбачений законодавством).

Бонуси

Хоча я би не радила звільнятися під час відпустки. Справа в тому, що у разі невикористаної відпустки ви можете отримати за неї грошову компенсацію відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» – за кожен день грошима.

Плюсом цього положення закону є те, що компенсація надається за всі без винятку дні невикористаної відпустки – навіть якщо ви її не використали в позаминулому році. А ось відпочивати 88 днів невикористаної відпустки поспіль не можна. Вона не переноситься на наступні роки, за винятком виплати грошової компенсації при звільненні. Посміхайтеся :)

Ну і тут варто зазначити, що якщо роботодавець не виконує умови законодавства про працю, умови колективного чи трудового договору, ви також можете достроково звільнитися за власним бажанням. Роботодавці намагаються не створювати таких прецедентів, оскільки у випадку звільнення за цією підставою зобов’язані будуть заплатити вихідну допомогу у розмірі трьохмісячної середньої зарплати.

Не варто окремо підкреслювати, що на «сіру» зарплату годі й погоджуватися? 😉

Гаразд, а що ви думаєте з того всього? Чи вдавалося вам звільнитись за власним бажанням у рекордно короткі строки? І який рекорд?


P. S. Сьогодні подумала, що «ненормований робочий день» означає не лише нескінченні затримання на роботі, але й можливість прийти на роботу, наприклад, о 5-ій ранку. Або о 12-ій. А ви як думаєте?

P. P. S. Щось я стільки понаписувала всього, що ставить під удар роботодавців. Шановні роботодавці! Вас цікавить, як звільнити працівника, який не хоче звільнятися, і всіляко цим маніпулює? Особливо, є такі хитрі жіночки… якщо ви розумієте, про що я.