Як підвищити працездатність юристів?

Прочитала новину: «Британські юристи вживають наркотики для підвищення працездатності». Це страшно. Під час роботи у великих юридичних компаніях вперше почула слово «амфетамін», довелося гуглити значення. %) Виявляється, в Україні це також поширена практика.
Мало хто тоді, під час економічного буму, замислювався, крім збільшення прибутків від все більшої кількості клієнтів, про здоров’я співробітників. Який відпочинок, які перерви! Обід? Краще замовте в офіс. Вийти на вулицю? Ти що, проект горить! («Горіти» він буде ще дні два, а то і до кінця тижня – наступного). Додому о 8-ій вечора? Ти знущаєшся, ми тут всі залишаємося, а ти?!.. Ах, спати?! Ми не спимо, а ти будеш спати? І ні, без субот (в суботу, щоправда, можна до п’ятої). На неділю треба відпроситися. Ти маєш бути на зв’язку, якщо раптом виникне термінове питання. І так, в межах Києва.

White sands of Punta Cana

Зрозуміло, витримати такий ритм не під силу нікому. Це життя на межі, навіть за межею можливого і неможливого, життя, від якого дуже швидко перегорають. Тут як у спорті: є спринтери, є марафонці. Неможливо, нереально пробігти марафон в спринтерському темпі!

Про жертви, крайнощі, та чи є вихід?

Чому звертатися до суду не соромно, а потрібно?

Що ви уявляєте, коли чуєте слово «суд»? Мільйонні позови, обривки фраз, на кшталт «… найгуманніший суд у світі», ненависних кривдників, будь то люди або фірми, чи, може, картину Віктора Васнєцова з Володимирського собору в Києві? Я уявляю м’яке лампове світло запорошених коридорів. Втомлених колег на заповнених лавах, і ніде покласти важку папку з документами. Шелесткі чорні мантії, і пихаті вирази облич їх носіїв … а ні, стоп! Є усмішка! Бувають такі життєрадісні судді, за вдалим збігом обставин вони до того ж високопрофесійні, з ними приємно працювати, ти їм статтю – а вони тобі дві, і все по поличках!

Загалом, при слові «суд» я згадую щось звичне і знайоме, вивчене, ісхожеджене, десь сумне, і десь переможне. Але так буває не з усіма.

Хозяйственный суд Одесской области В Господарському суді Одеської області

«До сууууду?» – протягує фінансовий директор клієнта, і я бачу страх в красиво підведених очах. «Може бути, є інший спосіб?» – відводить очі напружений з усіх боків приватний кредитор. «Як це все допотопно …» – читається на обличчі мого друга, крутого айтішника, а деякі навіть ставлять ультиматуми: «Щоб я від тебе слово «суд» більше не чула!». Тут впору хапатися за голову: чим вам так суд не догодив? Звідки у звичайного сучасного українця надприродний страх при слові «суд»? Майже як у панка при слові «міліціонер» … Чому звернення до суду, нехай навіть зі скаргами на людей, які дійсно, по-справжньому вчинили несправедливо, підло і бридко – викликає стільки неприйняття?

Давайте розглянемо найбільш популярні причини.

Готові? :) Ласкаво прошу!